Слово о бугских казаках  
  История казачества хранит немало забытого. Не по вине конкретных людей, а потому, что интерес к ней только начинает серьезно проявляться. Лишь совсем недавно стало обычным искать свои корни, не опасаясь преследований на том основании, что прадед был богат или получил награду за участие в подавлении Боксерского восстания. Многие казачьи потомки попросту не знают, откуда идут их фамилии. Пытаясь помочь восполнить этот пробел, начнем с Бугского казачества – одного из самых необычных и своеобразных...

Чекати на лідера чи стати ним?

Скільки доводиться чути навколо, що "Немає загальнонаціонального лідера", "Немає кому повести людей за собою", чи більш банальні "Староста у нас ніякий", "Профком не працює" тощо.

Всі чекають на те, що прийде добрий дядя (дехто чекає на тітоньку з косою) і все владнає, розкаже як зробити, розкаже чому саме так зробити, та й взагалі все сам зробить. Але це слабкість духу. Таке собі "духовне рабство". Більшість людей боїться приймати самостійно рішення і нести відповідальність за ці рішення. Сильна духом людина завжди може прийняти рішення. Слабкий буде вагатися і ніколи не зробить свій вибір, він воліє аби за нього вибір робили інші. Сильний є володарем власної долі (і зазвичай є володарем доль слабких людей). Сильний той, хто приймає рішення, хто не чекає на "месію" а сам творить свій світ.